Італія за чотири тисячі гривень
Про Італію кажуть, що - це одна з найкрасивіших країн у світі. І це справді так, вона має більше шедеврів світового мистецтва на квадратний кілометр, ніж будь-яка інша країна на планеті. Помилуватися цими шедеврами щорічно приїжджає понад 50 млн. туристів, завдяки чому туризм в Італії є одним з найважливіших секторів економіки.
Щоб побачити шедеври, красу, величність і культуру країни - ми із колегами вирушили у бюджетну подорож, яка нам обійшлась на кожного у загальній вартості майже у чотири тисячі гривень.
У листопаді побачив у стрічці Facebook повідомлення про великий розпродаж квитків від бюджетного лоукостера Ryanair по Європі. Порадившись з колегами вирішили їхати. Вибрали напрямок до Венеції. І хоча з Києва та Львова цей лоукостер до Італії ще не літає, але вдалось купити квиток з Кракова (Польща) до Венеції за 10 євро (313 грн) кожний. Відразу і розпочав переглядати квитки назад, але вони вже були дорожчі. Розглянувши всі варіанти повідомляю колег, що є можливість назад летіти до Кракова з Мілана за майже 28 євро (860 грн) на кожного. Всі погодились. Не гаючи часу квитки онлайн були куплені. За 48 годин до вильоту ми здійснили безкоштовний чек-ін, в аеропорту прийшлось би за це платити 50 євро.
До Кракова зі Львова ми купили квитки на чеського перевізника Leo Express за 470 грн. Варто врахувати, що напередодні зимових свят завжди квитки на автобуси до Польщі та із Польщі є дорожчими. Однак наш автобус на відправлення прибув із запізненням майже у 4 години, але нам це не зірвало поїздки, бо ми мали достатньо часу до вильоту із Кракова до Венеції. До речі, після завершення поїздки я написав лист компанії-перевізника на відшкодування компенсації за запізнення автобуса. І що ви думаєте? Там відповіли, що компенсація відбудеться протягом 4-5 днів у розмірі 50% від вартості квитка. До речі, кошти вже прийшли.
У Кракові прибувши вранці ми до обіду мали ще часу погуляти містом, побувати на різдвяному ярмарку, відвідати укріплений на вершині пагорба замок Вавель, скуштувати місцевий журек. В обідню пору ми виїхали в аеропорт з місцевого автовокзалу. Їхати з міста до нього близько години. Реєструватись на рейс нам не потрібно було, бо всю процедуру чек-ін було зроблено за 48 годин онлайн. Разом із своїми рюкзаками відправились на митний контроль, де його пройшли доволі швидко і вже очікували біля свого гейту на посадку літака.
Зауважу, що це був мій перший політ літаком, тому мені було доволі цікаво за всіма деталями проходження посадки спостерігати. Через погодні умови (сильний снігопад) літак тричі намагався взлетіти, але диспетчери відміняли команду, але через дві години взлетів. Страху великого не було, але побоювання якісь були...
Прибувши у аеропорт Венеція-Тревізо ми відразу відправились на автобус до міста Местре, яке є материковою частиною Венеції. Вартість квитка - 10 євро, автобус їхав 40 хвилин.
Вийшовши на автостанції, через 15 хвилин знайшли свій хостел, а як згодом з'ясувалось, це ціла мережа таких не хостелів, а готелів у Європі. Проживання (2 ночі) зі сніданками на одного обійшлось у розмірі 1368 гривень. Якщо виймати у самій Венеції, то було б ще дуже дорого. Наш готель сучасний, європейського стилю із власним дизайном. Тут і дитяча кімната є, і кухня, і пральня. Ми жили у 8-місному номері на 5 поверсі. Разом із нами жив Бернард із Сицилії та ще один чоловік з Ізраїлю. Над кожним ліжком міні-лампа та розетка. У номері - душ та туалет. Сніданки дуже смачні. Своєрідний шведський стіл: від мюслів до різних видів ковбас та соків.
Венеція на воді: чим здивує місто
З материкової частини Венеції-Местре добратись до центру Венеції доволі легко. Кожні 10 хвилин із залізничного вокзалу їдуть у сторону електрички. Квитки можна купити у терміналах. Вартість - 1,3 євро. За 10 хвилин їзди із материкової частини Венеції опиняємось у центрі, де вийшовши із вокзалу, занурюємось у краєвиди архітектури і водного плеса.
Так, Венеція поступово занурується у воду. Пронизана мальовничими каналами острівна частина міста стоїть в буквальному сенсі в воді. Це, звичайно, шалено красиво, але жахливо незручно. Дивлячись на це виникає питання, як вдалось побудувати всі ці будинки чи були вони побудовані на суші, а їх згодом затопило? Історій, які б відповіли на ці питання безліч. Натомість місто й справді стоїть у воді, минулого місяця через підвищення рівня Середземного моря, центральна площа була повністю затоплена. Тому ведеться будівництво захисної дамби, яка б відстрочила занурення Венеції.
У Венеції, можна покататись на гондолах, але обійдеться це задоволення дуже дорого. За 30-40 хвилин катання потрібно викласти 100 євро. Громадський транспорт - це спеціальний рейсовий на воді вапарето (вартість квитка 1,5 євро). Купивши спеціальну картку за 25 євро можна цілий день на них кататись між островами.
Усю історичну Венецію не можна обійти за кілька годин. Кожна будівля, вуличка, місток особливий. Його хочеться вивчати ретельніше, фотографувати до дрібничок і щомиті милуватися.
У період новорічно-різдвяних свят у магазинах тут доволі нормальні ціни. Своєрідний розпродаж на брендовий одяг. Приміром, зайшовши в один із магазинів, можна купити куртку за 10 євро, спідницю за 8 євро, взуття від 5 євро. Дивно? Звичайно! Але якість речей хороша і це не секонд-хенд, це нові речі, на які проводяться щорічно розпродаж у цей період. Мої колеги здійснили шопінг.
Будучи у Венеції варто відвідати центральну площу святого Марка. Тут поруч розташований палац дожів, собор святого Марка (зараз на реставрації) та грандіозний Гранд-канал.
Площа Святого Марка від Середньовіччя завжди була і лишається справжнім осереддям Венеції. Тут містились усі важливі офіси Венеціанської Республіки, а з XIX століття також і резиденція архієпископа. Саме тут відбуваються чи не всі міські свята і гуляння, в тому числі і проводиться традиційний Венеціанський карнавал. У теперішній час площа є одним з найпопулярніших місць Італії, що притягує до себе мільйони іноземних туристів щороку.
З Венеції до Мілана - на автобусі!
Так вийшло, що квитки із Венеції до Кракова були дуже дорогі, а моніторивши з Мілана з'ясувалось, що звідти дешевше. Тож, вирішили, що летітимемо до Кракова з Мілана, заодно на день завітаємо у італійську столицю моди.
Квитки я купив онлайн у німецького перевізника Flixbus, яким часто подорожую по Європі. З Венеції до Мілана їхати майже чотири години. Квиток коштує 290 гривень. Автобус зручний, з підключенням до WI-FI.
В обідню пору ми вже були на місці. З автобусної зупинки відразу сіли у метро червоної гілки (квиток 1,3 євро) і поїхали поселятись у свій хостел. Він розташовувався у 20 хвилин ходьби від центрального Міланського собору. Поселившись ми пішли у місто.
Першою нашою зупинкою було відвідування площі перед величною готичною будівлею - Дуомо. Мало який турист обмине цього гіганта, адже собор прекрасний і зовні, і всередині: легкі гостроверхі арки, колони і скульптури, розкішні розписи - від оздоблення Собору не відірвати погляду. Здається, ніби потрапив в інший вимір. Чого варті самі фантастичні за своєю красою вітражі, найстарішому з яких уже понад 500 років!
На площі чимало темношкірих, які пропонують вам за гроші сфотографувати з голубами, чи продати якісь речі. Неподалік стоять озброєні люди, - це правоохоронці, які слідкують за правопорядком у новорічно-різдвяний період. Випадків з вибухами, врізання у натовп автомобілів у Європі у цей час відомо чимало, тому безпека понад усе.
Поруч з Міланським собором розташований знаменитий Ла Скала та галерея Віктора Еммануїла. Мозаїчні прикраси, скульптури, статуї, фрески, які прикрашають галерею, знаменитий скляний купол - здається, ніби опинився всередині величезного калейдоскопа! У середині галереї можна скупитись, але ціни "кусаються".
Далі прямуємо до міланського замку, який побудований у XV столітті як резиденція міланських герцогів з однойменної династії. Сьогодні він гостинно відкритий для охочих ознайомитися не тільки з побутом знаті тих часів, але і з творами мистецтва знаменитих італійців. Поруч із замком знаходиться парк Семпіоне. У вечірній час він переповнений темношкірими людьми, дехто каже, що це місто збуту наркотиків, однак вдень можна у парку познайомитись із витончиненими статуями, погодувати качок і лебедів біля ставка.
Вдалою поїздкою до Мілана стало те, що ми мали нагоду зустрітися з українками, які там живуть і працюють. Подруги мої колеги пригостили нас смачною кавою із тістечками, різного роду видами піцами, пивом, цукерками та вином, а ще передали вітання в Україну.
На наступний день ми вже вирушили у аеропорт з центрального залізничного вокзалу. Звідси відправляються автобуси у аеропорт. Вартість квитка 5 євро.
З Кракова до кордону автобусом, а далі - пішки
З Кракова ми їхали до кордону Медика польським перевізником Neobus. Вартість квитка 269 гривень. На польському кордоні Медика ми здійснили піший перехід за 15 хвилин. І з українського містечка Шегині до Львова відправились на електричці.
Підбиваючи підсумки у скільки обійшлась Італія:
Львів-Краків (автобус) - 218 грн;
Краків-Венеція (авіапереліт) - 310,33 грн;
Проживання у Венеції-Местре (2 ночі із сніданками) - 1368,55 грн;
Венеція-Мілан (автобус) - 290 грн;
Проживання у Мілані (хостел, 1 ніч) - 417 грн;
Мілан-Краків (авіапереліт) - 860.43 грн;
Краків-Медика (автобус) - 269 грн;
Шегині-Львів (електричка) - 25 грн.
Всього: 3758, 35 грн.